Фарбування підлоги

Фарбування підлоги — це заключний етап ремонту вашого житла. Підлога піддається найбільш інтенсивному механічному впливу, тому її покриття частіше за інші пофарбовані поверхні потребує відновлення

Незабарвлену дерев’яну підлогу оліфлять, ґрунтують і шліфують. Потім готують суміш із густотертої червоної вохри чи суміші вохри й залізного сурику та наносять перший  шар фарби. Через три доби наносять другий, а через п’ять третій шар фарби. Пофарбована підлога повинна сушитися не менше тижня.


Після висихання цю підлогу миють гарячою водою без мила й соди. Щоб видалити сліди оліфи, що виступила, у перший тиждень рекомендується протирати підлогу ганчіркою, змоченою в гарячій воді. Згодом фарба зміцніє, а тому пил і бруд будуть видалятися з неї без проблем.

Якщо ваша підлога вже була пофарбована, то особливої підготовки для її наступного фарбування не буде потрібно.

Для шпаклювання підлоги можна використовувати масляну, пентафталеву шпаклівку ПФ-002 і шпаклівку по дереву.

Для одержання рівного покриття рекомендується використовувати марлю. Після висихання нанесеної суміші поверхню зачищають наждачним папером, після чого прошпакльовані місця оліфлять, а після висихання фарбують підлогу.

Переконайтеся, що дошки підлоги міцно закріплені й не прогинаються: шпаклювання дефектних місць і тріщин слід робити тільки в цьому разі, інакше шпаклівка розтріскається й обсиплеться.

Перший шар шпаклівки добре зачищають, потім наносять другий, ретельно розрівнюють його, сушать і також зачищають, потім підлогу ґрунтують і фарбують 2-3 рази.

Починати фарбувати підлогу слід з частини кімнати, яка протилежна до дверей. Потім, у міру просування назад, офарблюють усю поверхню підлоги. При фарбуванні ділянки вздовж плінтуса можна використовувати відвідну лінійку, що спирають об його верхній край і поступово переміщають. Фарбування плінтуса виконують пензлем-ручником.

Намагайтеся якомога ретельніше розтушовувати фарбу, тому що тонкі шари висихають швидше, більш рівномірно й утворюють якісне (без зморщок і здуття) покриття. Крім того, витрата фарби значно зменшується.

Для одержання високоякісного покриття підлогу слід попередньо перестелити, щоб дошки не прогиналися.

Офарблювати підлогу слід тільки спеціально призначеними для цього фарбами й лаками, що мають високу опірність

до стирання, стійкістю до дії вологи й агресивних мийних засобів. Ось далеко не повний перелік емалей і фарб, що зустрінуться вам у продажі.

Гмаль ПФ-266 (ТУ 6-10-822-84) випускається жовто-коричневого й червоно-коричневого відтінків і є розповсюдженим матеріалом для фарбування підлоги. Витрата емалі при двошаровому покритті складає 150-180 г/м2.

Емаль ФЛ-2128 (ТУ 6-10-1829-81) випускається світло-кпричневого відтінку. Її витрата на фарбування підлоги в один шар складає 100-150 г/м2.

ІІФ-2135 (ТУ 6-10-1994-84) випускається жовтого кольору й кольору світлого горіха. Витрата емалі при одношаровому покритті-100-110 г/м2.

Нітроемаль НЦ-25 випускається коричневих відтінків і мас досить низьку зносостійкість. Пам’ятайте, що нітроемалі не можна наносити на поверхню підлоги, якщо раніше вона була покрита олійною фарбою чи емаллю, покриття цього типу важко наноситься пензлем, а при використанні фарборозпилювача в приміщенні утвориться висока концентрація отрутних парів. Виходячи з усього цього застосування емалі НЦ-25 для фарбування підлоги не рекомендується.

Фарба для підлоги МА-25 випускається червоно-коричневого й жовто-коричневого кольорів, але за зносостійкістю і а декоративними властивостями покриття поступається переліченим вище емалям. Перед застосуванням цю фарбу не рекомендується розводити оліфою, для прискорення висихання можна ввести до 3 % сикативу. Фарбу наносять пензлем або на ликом у 1-2 шари. Тривалість сушіння кожного шару — 24 год. Щоб пофарбувати підлогу в два шари, вам буде потрібно 130-140 г цієї фарби на 1 м2.

Усі ці емалі й фарби можуть бути використані як для нової, гак і для раніше пофарбованої дерев’яної підлоги й за традицією мають червоний або жовто-коричневий відтінок.

Перед уживанням їх необхідно ретельно збовтати чи перемішати дерев’яною паличкою, тому що натуральні пігменти — вохра, сурик, що використовують при виготовленні цих матеріалів, утворюють густі осади. При тривалому збереженні емалі можуть загустіти;