Все про лінолеум

Дуже брудну підлогу, покриту лінолеумом чи пофарбовану, можна відмити теплою водою з милом і нашатирем (2 столові ложки на відро води). Безосновні полівінілхлоридні лінолеуми клеять мастикою КН-2 або КН-3; лінолеуми на тканинній чи теплоізоляційній основі — клеєм «Бустилат-М»; алкідний — холодною бітумною мастикою «Біски». Безосновні лінолеуми на основі ПВХ доцільніше застосовувати в підсобних приміщеннях — передпокоях, санвузлах, коморах.


У житлових кімнатах під безосновний лінолеум вистилають теплоізоляційний шар з волокнистих, пористих або спінених матеріалів з наступним твердим покриттям їх листовими матеріалами чи цементним розчином.

Лінолеум з теплозвукоізоляційною основою (полі-вінілхлоридний чи алкідний) краще застосовувати для покриття підлоги в житлових приміщеннях, кухнях і передпокоях, укладаючи насухо або приклеюючи безпосередньо до перекриття.

Лінолеуми з теплозвукоізоляційною основою з повсті чи тканини не слід застосовувати у вологих приміщеннях.

Лінолеум перед настиланням покриття слід розстелити на кілька діб, поки не зникне хвилястість і лінолеум щільно ляже на основу. Потім полотнища складають до половини приміщення, а на основу підлоги шпателем наносять мастику шаром завтовшки 0,5 мм, що витримується протягом 4-6 год. Потім наносять мастику на тильний бік лінолеуму й після 15-20-хвилинного витримування вкладають на місце. Для прирізки стиків уздовж крайок залишають смугу завширшки 60-80 мм. Покладений лінолеум пригладжують ганчірками. Так само наклеюють наступне полотнище. Прирізати краї рекомендується через дві доби.

Для наклеювання лінолеуму на тканинній основі на рівні бетонні поверхні використовується холодна бітумна мастика, приготовлена з 75 частин (за масою) бітуму, 3 частин каніфолі та 22 частин бензину. Бітум нагрівають до +180 °С, додаючи в процесі плавлення каніфоль. Коли суміш остигне, у неї влипають бензин.

Для наклеювання лінолеуму на дерев’яні чи картонні основи можна використовувати клейстер, приготовлений з борошна (85 частин) і скипидару (15 частин). Борошно розводять у невеликій кількості води для одержання рідкого тіста й влипають цівкою в киплячу воду, ретельно перемішуючи. Потім додають скипидар.

Для наклеювання грифтолевого й поліхлорвінілового лінолеуму підійде мастика, приготовлена з бітуму (55 %), оліфи (5 %), каніфолі (15 %), бензину (25 %). В окремому посуді розчиняють у бензині каніфоль, потім цей розчин уливають у розігрітий бітум, додають оліфу та все ретельно перемішують.

Теплоізоляційний лінолеум (з повстю) приклеюється спеціальною мастикою. Для приготування її буде потрібно бітуму 6,5 кг, уайт-спіриту 2,2 кг, скипидару 0,4 кг, гумового клею 0,2 кг, цементу 0,7 кг. Спочатку розігрівають бітум, потім послідовно додають цемент, уайт-спірит, скипидар, клей.

Найбільш якісний стик листів лінолеуму одержують, обрізаючи краї одночасно на двох полотнах. Для цього при вкладанні лінолеуму на мастику залишають по краях непроклеєні смужки завширшки 15-20 см, причому полотна мають краями заходити одне на одне на 10-20 мм. Через 2~3 доби напуски, тобто обидва шари полотнищ, прорізають одночасно по лінійці.

Лінолеум у рулонах треба зберігати у вертикальному положенні, у сухому приміщенні, при температурі не нижче 0 °С. Перед настиланням він повинен знаходитися в теплому приміщенні (+16 °С) не менше доби, тому що при більш низькій температурі він починає втрачати еластичність і легко ламається.

Лінолеум може бути покладений як на дощату, паркетну, бетонну, так і на плиткову підлогу. Його прикріплюють до підлоги за допомогою різних клейових мастик.

Мастику для приклеювання лінолеуму можна приготувати за простим рецептом: крейда мелена — 47 %, цемент — 17 %, оліфа — 36 %. Цю мастику застосовують для будь-якого лінолеуму, крім колоксилінового.

Мастику можна приготувати так: змішати 1 кг подрібненого казеїнового клею, 100 мл нашатирного спирту (25%-вого), 5 л води.

Для того щоб забезпечити точність пригону швів між шматками лінолеуму, що наклеюється, їх приклеюють з напуском 100 мм на раніше покладені. При цьому 50-60 мм краю залишаються непроклеєними. У місцях напуску обидва шматки лінолеуму одночасно зрізають по лінійці гострим ножем і, видаливши відрізані смужки, краї листів приклеюють до основи: стик при цьому виходить щільний і рівний.

Основа, на яку буде приклеюватися лінолеум, має бути абсолютно сухою, без нерівностей, тому що лінолеум дуже еластичний і сприймає всі існуючі опуклості й западини, його поверхня стає нерівною, у результаті чого він швидше зношується. Для вирівнювання підлоги її рекомендується шпаклювати спеціальною мастикою.

Розгорнути й укласти лінолеум на поверхню, що покривається, необхідно за добу до наклеювання. Це робиться для того, щоб він міг добре розправитися.

Перед укладанням лінолеуму плінтуси біля стін повинні бути зняті й покладені знову на місце лише після закінчення наклеювання.

Лінолеумом можна швидко й легко закрити стару зношену підлогу, надавши їй красивого вигляду. Можна також ремонтувати підлогу, уже покриту лінолеумом, заміняючи зношені й витерті місця новими шматками.

Щоб дві смуги лінолеуму лягли в стик, зручно скористатися смужкою декоративної самоклейної плівки, підкладеної під основу лінолеуму.

Для виправлення місць, що здулися, лінолеум проколюють шилом, щоб вийшло повітря. У здуття за допомогою шприца вводять рідку мастику та притискають чимось важким. Лінолеум, що здувся на всій поверхні, виправити неможливо, він вимагає повного перестилання.

Шви між смугами лінолеуму зашпаровують так: довгі обрізки лінолеуму вкладають у щілини, розплавляють їх паяльником (потужністю не менше 100 Вт), потім розрівнюють і загладжують розм’якшену масу.