Цвяхи

Іноді при збиванні виробу цвях проходить наскрізь. Кінець, що стирчить, загинають у гачок і забивають назад. При вбиванні цвяха в штукатурку остання часто тріскається. Цвях піде краще, якщо його попередньо опустити в гарячу воду або в розплавлений парафін.

Щоб при забиванні невеликих дротових цвяхів не вдаряти молотком по пальцях, можна скористатися простим пристосуванням. Воно являє собою спіраль із тонкого сталевого дроту. Гвіздки поміщають між витками, що втримують його, поки він не заглибиться в дерево. Витки спирали мають бути досить великими, щоб головка цвяха вільно через них проходила.

Інший спосіб утримати цвях при забиванні — це пристосування зі складеної навпіл смужки паперу. Воно надійно зафіксує цвях, убереже ваші пальці.

Забити цвях найчастіше набагато простіше, ніж витягнути його. Особливо це стосується старих цвяхів, що встигли злегка заіржавіти в з’єднанні. Як же правильно витягти забитий цвях?

Якщо він сидить у дошці «по саму головку», перед витягуванням необхідно зробити зазор між його головкою та поверхнею дошки, інакше не вдасться його захопити. Для цього або підрізають деревину, або, якщо цвях стирчить з іншого боку, його трохи вибивають. Щоб не зіпсувати деталь губками кліщів чи молотком, під них підкладають шматок дерева або лезо сокири.

Цвях, попередньо натертий милом, вільніше входить у дерево.

Маленький гвіздок легко вбити в стіну, якщо його укріпити між зубцями гребінки.

Щоб повісити картину чи килим у панельному будинку, не застосовуючи дриль, забийте цвяхи в стик між панелями стіни та стелі. Картина, килим чи інший предмет підвішується до них на волосіні.

Спроби вбити звичайний цвях у тонку дощечку часто закінчуються нічим. Дощечка розколюється, її доводиться викидати. Але якщо попередньо спиляти чи відкусити плоскогубцями загострену частину цвяха, то за результат можна бути спокійним.

На краю дошки не утвориться тріщина при забиванні цвяха, якщо деревину в цьому місці попередньо ущільнити металевим пробійником. Або ж можна повністю сточити вістря цвяха, тоді він не буде розтискати волокна деревини, а проб’є отвір.

Щоб повісити на стіну великий килим, не обов’язково пробивати для нього багато отворів. Зробіть два отвори на відстані 1,5-2 м один від одного й до них прикріпіть рейку. У рейку можна забити цвяхи, щоб килим не провисав.

Прибиваючи дошку, забивайте цвяхи не строго вертикально, а під певним кутом, причому кожен цвях — в інший бік. Дошка буде триматися надійніше.

Забиваючи цвях у край дошки, попередньо ущільніть деревину в місці його забивання, злегка поглибивши пробійник ударами молотка. Це вбереже дошку від розтріскування.

Наждачний папір (на будь-якій основі) зручніше за все різати за допомогою цвяха. Його вістрям проводять кілька разів по аркушу, а потім відривається потрібний шматок. Край виходить рівним, не розтягнутим.

Для зварювання країв поліетиленової плівки можна використовувати розігрітий загнутий цвях. Краї плівки притисніть дерев’яною лінійкою, цвях за допомогою плоскогубців забезпечить надійний шов.