Ремонт дверей

Якщо двері опустилися й не відкриваються вільно, не­обхідно встановити між картами петель дротові шайби відпо­відної товщини.

Перекошені дверні полотна виправляють зрізанням шару деревини там, де наявні виступи.

У місцях відшаровування полотна від дверної коробки (у притворах) доцільно приклеїти смужку поролону.


Основна втрата тепла у домі відбувається через вікна й балконні двері, особливо із сучасними рамами, що згвинчу­ються. Швидкий і простий спосіб утеплити таку раму — згор­нути з газет трубки та вкласти їх у зазори між стулками й укосами дверних і віконних прорізів.

Кращий результат дають прокладки з повсті, аптечної гу­мової трубки чи бавовняного шнура, закріплені клеєм. Прокладки з поролону менш ефективні, оскільки не­довго тримають щільність.

Якщо не вдається знайти заміну розбитому кольорово­му склу для дверей, можна використовувати звичайне скло, обклеївши його поліетиленовою плівкою з малюнком. Як клей підійде цукровий сироп.

Якщо двері відкриваються чи закриваються мимовіль­но, виходить, неправильно прикріплені петлі. Щоб двері не відкривалися, підкладіть під кожну з половинок верхньої петлі шматок картону потрібної товщини. Щоб двері не закривали­ся самі по собі, підкладіть картон під нижню петлю.

Якщо двері заклинюються, то, мабуть, розбовталися дверні петлі. Замініть шурупи, на яких вони закріплені, більш довгими. Можна використовувати й старі, зміцнивши їх гнізда за допомогою дерев’яних пробок на клеї.

Вхідні двері оббивають дерматином. Але більше мож­ливостей для утеплення та дизайну дає оббивка оргалітом — деревинно-волокнистою плитою. По всій площині дверей тре­ба покласти пінопласт, накрити оргалітом, прибити його по пе­риметру акуратними планками. Потім наклеїти на оргаліт фігурно нарізаний шпон, зашліфувати й покрити лаком. Двері будуть більш красивими, звуконепроникними й теплими.

Якщо балкон виходить на сонячну сторону, його слід за­хищати від надмірної інсоляції.
Огородження може бути верхнє, бічне, з одного боку та з фронту. Бічне огородження із солом’яної циновки добре захищає балкон від сонця та вітру. Зручне воно й тому, що вільно про­пускає повітря. Для захисту від вітру та дощу зручний тент, що скла даєть­ся чи згортається.

Розхитану коробку вхідних дверей можна зміцнити за допомогою металевих стрижнів. У коробці та торці стіни про­свердліть отвори (по 2-3 з кожного боку), забийте в них чопи, а потім штирі.

Щоб дверні петлі не скрипіли, не потрібно їх змазувати мастилом — воно забруднить і двері, і косяки. Ледь піднявши двері, покладіть в петлі маленькі шматочки олівцевого грифеля.

Голосне клацання, яке витворює магнітна засувка при накритті дверей, рекомендуємо приглушити за допомогою смужки лейкопластиру. Її наклеюють на контактну поверх­ню нерухомої засувки. Утримуюча сила магніту майже не страждає при цьому.

Визначаючи місце в косяку дверей для гнізда під ригель замка, виріжте з паперу прямокутник, який за площею дорів­нює торцю ригеля. Один бік цього прямокутника змочіть водою та точно прикладіть до торця ригеля, а потім інший бік (лицьо­вий) змажте клеєм. Закрийте двері й поворотом ключа при­тисніть ригель до косяка дверей. Паперовий прямокутник при­клеїться до косяка, позначивши точне місце гнізда ригеля.

Дверні петлі не скрипітимуть, якщо їх вчасно змастити. Але можна вирішити цю задачу по-іншому: виготовити шайбу з поліетиленової пробки пляшечки й надягти її на штир петлі. Щоб під дверима кімнати не дуло, не проникали шуми й запахи, на їх нижній торець прибивається ущільнювальний валик. Якщо двері легко знімаються з петель, його кріплять, як показано на мал. 7 (тоді він не помітний). Дві магнітні засувки, закріплені на дверному косяку й на плінтусі, надійно фіксують двері у відкритому та закритому положеннях.

Мал. 7. Різновиди кріплення ущільнювача валика

У точках стику з засувкою на двері набивають­ся сталеві пластинки. Ланцюжок на вхідних дверях не буде попадати в щіли­ну між дверима та дверною коробкою, якщо прикріпити по­руч невеликий магніт.

Якщо двері скриплять від найменшого протягу або самі відкриваються — це перша ознака того, що в будинку немає вмілого майстра. Ганчірка, намотана між ручками, абияк при­битий на косяк шматочок шкіпи — не вихід із положення. А виправити двері не так уже й складно.

Щоб позбутися скрипу, треба просто змастити петлі машин­ним мастилом. Підкладіть під двері лезо сокири чи який-небудь клин, підніміть її на петлях, запустіть декілька крапель масти­ла в зазори, що утворилися, біля штифтів петель. Час від часу повторюйте змащення. Можна замість мастила використову­вати шматочки грифеля від м’якого простого олівця. Під вагою дверей він перетворяться на дрібний порошок, а графіт, як ви знаєте, — прекрасний матеріал і служить довго.

Якщо двері відкриваються чи закриваються самі по собі, виходить, неправильно прикріплені петлі: не строго верти­кально, а трохи похило. Двері відкриваються — значить, вони нахилені вбік. Іноді це можна визначити й за подряпинами, що залишає язичок на запірній планці. Якщо з’ясується, що язичок попадає нижче від отвору, перевірте, чи не осіли двері через петлі, що розбовта­лися. У цьому разі зміцніть петлі, як було розказано вище. Буває, що двері не закриваються через те, що занадто ве­ликий зазор між дверима й луткою, і тому язичок замка не захльостується запірною планкою. Тоді зніміть запірну план­ку й виріжте по ній прокладку відповідної товщини. Усе, що ми розповіли про двері, можна використовувати й для ви­правлення неполадок у вікнах.