Шпалери залежно від різновиду мають буквені індекси. Буквою «А» позначаються друковані шпалери; «Б» —друковані тиснені; «В» — друковані гофровані; «Г» — дубльовані. Індекс «М» означає, що шпалери стійкі до стирання розчином мийного засобу. Є й інші позначки.
Житлові кімнати краще обклеювати звичайними паперовими шпалерами. Шпалери, що миються, (плівки на паперовій основі) можна використовувати для обклеювання стін у кухні, вітальні, вбудованих шаф, туалету.
У ванній можна застосовувати клейонку, піноплен, само-клейні й інші безосновні плівки. Віністен (полівінілхлоридний рулонний матеріал із друкованим малюнком і рельєфною поверхнею), лінкруст, піноплен, безосновні плівки та плівки на тканинній основі краще використовувати для обробки передпокою.
При виборі матеріалів велике значення мають малюнок і фактура. У маленьких за площею приміщеннях не варто клеїти шпалери з поперечними смугами або з великим малюнком, оскільки це візуально зменшує приміщення. Тут краще використовувати матеріал із дрібним малюнком і ледь розпливчастим контуром.
Шпалери чи плівки з вертикальним малюнком, наклеєні під саму стелю, візуально збільшують висоту, а бордюр завширшки 100-120 мм, навпаки, зменшує висоту приміщення.
Приміщення, обклеєне шпалерами теплих тонів (золотаво-жовтого, світло-жовтогарячого, жовтувато-зеленого, пурпурного), здається меншим. Холодні синьо-зелені кольори, навпаки, візуально збільшують обсяг.
У кімнаті зі світлими меблями шпалери повинні бути більш темними. Для темних меблів краще вибрати світлі шпалери, щоб створити контраст.
Якщо в приміщенні треба виділити красиві меблі, шпалери підбирають неяскравих тонів і з невиразним малюнком.
Меблі можна ніби віднести й на другий план, якщо використовувати як тло яскраві, з помітним малюнком шпалери.
Далеку стіну у вузькій і довгій кімнаті можна візуально на-ализити, застосувавши для обробки більш темні й теплі тони.
Світло-блакитні шпалери з дрібним малюнком створять гфект збільшення невеликої світлої кімнати.
У спальні слід віддавати перевагу зеленим тонам, у смільній кімнаті — жовтогарячим і жовтим, що створюють бадьорий настрій.
Тони світло-золотаві, світло-бежеві, світло-лимонні й т. п. доречні в приміщеннях, що виходять на північну сторону.
Для обробки приміщень, звернених на південь, використовують шпалери холодних тонів— блакитних, зелено-блакитних та ін.
Кількість рулонів розраховують у такий спосіб. Визначають загальну площу стін (із прорізами) у квадратних метрах і ділять її на ширину полотнища в рулоні; одержують довжину шпалери в метрах, до якої додають 20 % від загальної довжини на відходи при розрізанні та на виправлення випадкового браку. Знаючи довжину шпалери в рулоні й висоту приміщення, визначають необхідну кількість рулонів. Непогано мати про запас 1-2 рулони для поточного ремонту стін.
Перед обробкою плівковим і рулонним матеріалами поверхню стіни ретельно готують, очищають від забруднень, видимі на поверхні тріщини розшивають, відшарування штукатурки знімають, змочують водою, замазують розчином і добре затирають. Після ремонту поверхню добре просушують, а потім шліфують наждачним папером, видаляючи шорсткості й окремі піщини.
Поверхні, раніше пофарбовані клейовими чи вапняними фарбами, повністю очищають від набілу теплою водою або шпателем. Плями на поверхні стіни зафарбовують нітролаком, нітроемаллю або заклеюють тонкою алюмінієвою фольгою. Олійне фарбування видаляти не слід. Його необхідно промити водою із содою чи милом і добре просушити. Поверхню, пофарбовану емалями, також промивають і зачищають наждачним папером.
Якщо стіни були обклеєні простими шпалерами, необхідно перевірити, наскільки міцно вони тримаються. Для цього досить змочити їх водою. Там, де шпалери відстають від стіни, з’являться здуття. Такі місця необхідно очистити від шпалер. Якщо ж шпалери тримаються міцно, на них можна клеїти нові, попередньо зачистивши наждачним папером окремі шорсткості й місця обриву старих шпалер, а також добре проклеївши їх гарячим клейстером. Усі інші види плівкових і рулонних матеріалів, наклеєних раніше, мають бути видалені.
Якщо стіни обклеюються шпалерами вперше й поверхня після зняття побілки ледь шорсткувата, гарний ефект дає попереднє обклеювання стін газетами. Промастіть стіни клейстером і наклейте газети. Потім ще раз покрийте Клейстером і дайте просохнути протягом доби.
При підготовці під обклеювання поверхонь, оббитих сухою гіпсовою штукатуркою, гіпсокартонними листами, а також із деревостружкових, деревоволокнистих плит і фанери стики зарівнюють гіпсовою шпаклівкою, обклеюють марлею, потім знову шпаклюють і зачищають наждачним папером. Цвяхи втоплюють на глибину 1 мм, капелюшки зафарбовують олійною фарбою, заглиблення шпаклюють гіпсовою шпаклівкою та після висихання шліфують.
Дощаті поверхні попередньо оббивають картоном. Після закладення стиків і шліфування поверхні проклеюють клеєм для шпалер і, якщо необхідно, обклеюють папером.
Поверхні під обклеювання синтетичними плівковими та рулонними матеріалами після прочищення, ремонту й ґрунтування потребують повторного підправлення нерівних місць, шліфування пемзою та наждачним папером і ґрунтування розведеним клеєм, прийнятим для наклеювання цього матеріалу.
Винятками є поверхні, призначені для обклеювання піно-пленом, можна обмежитися тільки ремонтом і прочищенням стін із наступним ґрунтуванням поверхні.
Відстань від стелі до верхньої лінії позначають олівцем або крейдою в кутах приміщення кожної стіни та шнуром, натертим пігментом чи вугіллям, відбивають лінію.
Немає коментарів:
Дописати коментар